КІК і закордонна компанія: як вибір юрисдикції змінює ваш податок в Україні

Іноземна компанія стає вашою КІК, щойно ви як податковий резидент України володієте в ній більш ніж 50% (або більш ніж 10% за сукупного володіння резидентами 50%+), або здійснюєте фактичний контроль. Далі все вирішує юрисдикція: якщо ефективна ставка податку там нижча за 13%, її нерозподілений прибуток оподатковується в Україні за ставкою 18% ПДФО плюс 5% військового збору.

Обсяг статті. Тут розібрано українські правила КІК — статтю 39² та пункт 170.13 Податкового кодексу України. Цей режим обрано тому, що обов’язок виникає у вас як у податкового резидента України — незалежно від того, де зареєстрована компанія. Право Кіпру, Естонії, Великої Британії чи ОАЕ визначає лише ставку, від якої залежить український результат. Аналоги правил КІК в інших ринках, де працює фірма (ЄС, Велика Британія, США, ОАЕ), названо в окремому розділі наприкінці.

Коли іноземна компанія стає вашою КІК

Питання «чи буде КІК при реєстрації компанії за кордоном» має один правильний початок: не з юрисдикції, а з розміру вашої участі. Підпункт 39².1.2 ПКУ називає три самостійні підстави, і достатньо однієї з них:

• понад 50% частки в іноземній юридичній особі;
• понад 10% — за умови, що резиденти України сукупно володіють 50% і більше;
• фактичний контроль — окремо або разом із пов’язаними особами-резидентами.

Фактичний контроль не залежить від реєстру. Кодекс прирівнює до володіння ситуацію, коли частка юридично належить іншим особам, які діють у ваших інтересах (пп. 39².1.4). Номінальний акціонер, довіреність на розпорядження рахунком, право блокувати розподіл прибутку — усе це працює проти вас, а не за вас.

Пастка спільного володіння: 25% без 25%

Найменш обговорювана норма — абзац другий пп. 39².2.1. Якщо особа володіє або контролює 25 і більше відсотків спільно з іншими, і жодна з них не визначила себе контролюючою особою щодо цієї частки в повному розмірі, то всі ці особи вважаються контролюючими в рівних частках — незалежно від того, чи досягає частка кожного 25%.

Практичний ефект: четверо співзасновників по 25% в естонській OÜ, які «домовилися, що звітує головний партнер», але не оформили це, отримують чотири окремі обов’язки подати звіт і чотири окремі штрафи.

Утворення без статусу юридичної особи

Партнерства, трасти, фонди прирівнюються до КІК (пп. 39².1.1). Засновник безвідкличного дискреційного трасту може вийти з-під визначення, але лише за одночасного дотримання всіх п’яти умов пп. 39².1.5.1 — включно з відсутністю права на повернення майна — і з документальним підтвердженням, легалізованим за українськими вимогами. LLP у Великій Британії чи LP у Шотландії — не спосіб уникнути КІК.

Що і коли подавати

До звіту обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК. Якщо граничні строки її підготовки за кордоном спливають пізніше, ніж український строк подання декларації, копії подаються разом із декларацією за наступний період (пп. 39².5.2).

Скорочена форма — це легальний запобіжник, а не порушення. За уточнюючою декларацією, поданою до кінця наступного календарного року за результатами повного звіту, штрафні санкції та пеня не застосовуються прямо за текстом пп. 39².5.4.

Коли прибуток КІК не оподатковується

Підпункт 39².4.1 містить двоскладовий тест. Обидві частини мають виконуватися одночасно:

1. Умова «а»: між Україною та юрисдикцією КІК діє чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією; і
2. Умова «б» — будь-яке з двох: КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не нижчою за базову ставку в Україні (18% за п. 136.1 ПКУ) або нижчою не більш ніж на 5 відсоткових пунктів; або частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% усіх її доходів.

Ефективна ставка рахується не за податковим кодексом іноземної держави, а за формулою Кодексу: витрати зі сплати податку на прибуток поділити на прибуток до оподаткування за фінансовою звітністю та помножити на 100%. Тобто пільги, звільнення та перенесені збитки в юрисдикції КІК працюють проти вас — вони знижують саме той показник, який перевіряє ДПС.

Тест пасивних доходів рятує не завжди: навіть якщо пасивні доходи перевищують 50%, вони визнаються активними, коли компанія фактично виконує суттєві функції, несе ризики й має для цього кваліфікований персонал, основні фонди та достатній капітал. Це вимога економічної присутності — порожня холдингова оболонка її не пройде.

Три безумовні звільнення

Незалежно від тесту вище, прибуток не оподатковується, якщо (пп. 39².4.2): сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду; або КІК є публічною компанією, акції якої в обігу на визнаній біржі; або КІК є благодійною організацією, що не розподіляє доходи.

Поріг у 2 млн євро — саме той запобіжник, на якому тримається більшість українських IT- та афілейт-структур. Але це дохід, а не прибуток, і він рахується сукупно за всіма вашими КІК. Дві компанії з обігом по 1,3 млн євро вже виводять вас за поріг.

Звільнення не скасовує звітності. Пп. 39².4.3 звільняє контролюючу особу лише від обов’язку розраховувати скоригований прибуток. Обов’язок подати звіт про КІК за пп. 39².5.2 залишається безумовним — і саме на цьому найчастіше «горять» власники сплячих компаній.

Як вибір юрисдикції змінює податок в Україні

Тепер найголовніше: одна й та сама операційна модель дає різний український результат залежно від того, де стоїть компанія. Порівняння нижче — про умову «б» двоскладового тесту.

Естонський парадокс

Естонія — улюблена юрисдикція українських засновників саме тому, що нерозподілений прибуток там не оподатковується: за роз’ясненням Податково-митного департаменту Естонії, податкове зобов’язання компанії виникає в момент розподілу прибутку. Для українських правил КІК це означає протилежне тому, на що розраховують: якщо компанія нічого не розподіляла, витрати з податку на прибуток у її звітності близькі до нуля, отже й ефективна ставка близька до нуля. Естонська OÜ проходить тест лише через активні доходи або через поріг 2 млн євро. Це не аргумент проти реєстрації компанії в Естонії — це аргумент за те, щоб структура мала реальні операції, персонал і документально підтверджені функції.

Кіпр: пів відсоткового пункту, які все вирішували

До 2026 року кіпрська компанія з переважно пасивним доходом провалювала тест на 0,5 відсоткового пункту: 12,5% проти порогу 13%. Із 1 січня 2026 року Кіпр підняв корпоративний податок до 15% у межах податкової реформи, ухваленої та чинної з цієї дати. Для звіту про КІК за 2025 рік застосовується стара ставка, для звіту за 2026-й — нова. Це рідкісний випадок, коли кіпрська компанія змінює український податковий результат без жодних дій власника.

Офшори: умова «а» не виконується

Британські Віргінські Острови, Сейшельські Острови, Кайманові Острови, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія та Гренада включені до переліку КМУ № 1045 у редакції постанови № 1505 від 27.12.2024. Формально цей перелік складено для цілей трансфертного ціноутворення, а не КІК — плутати їх не варто. Але практичний наслідок той самий: за відсутності чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією умова «а» пп. 39².4.1 не виконується, і звільнення недоступне за жодних ставок. Залишається лише поріг 2 млн євро.

Окремо: Кіпр, Естонія, Мальта, ОАЕ, Сінгапур і Гонконг до цього переліку не входять.

Скільки це коштує: 18% + 5%, а коли 9%

Частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна вашій частці, включається до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою п. 167.1 ПКУ — 18% (пп. 170.13.1). Оскільки цей дохід остаточно розраховується в річній декларації, до нього застосовується військовий збір за ставкою 5% (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ; ставка 5% діє для доходів, нарахованих із 1 січня 2025 року). Разом — 23%.

Знижена ставка 9% (половина від 18% за пп. 167.5.4) застосовується, якщо КІК фактично розподілила прибуток на вашу користь:

• до подання звіту про КІК — розподілений дохід одразу оподатковується за 9% і повторно до доходу не включається (пп. 170.13.2.1);
• після подання звіту, але до кінця другого календарного року, наступного за звітним — робиться перерахунок за ставкою 9% через уточнюючу декларацію (пп. 170.13.2.2);
• пізніше — перерахунок уже не проводиться (пп. 170.13.2.3).

Це реальний важіль планування: для власника, який усе одно виводить гроші, своєчасний розподіл знижує українську ставку з 18% до 9%. Сплачений за кордоном корпоративний податок зменшує український ПДФО (пп. 170.13.2.4) — але лише в межах українського зобов’язання щодо цієї КІК і лише за документального підтвердження сплати.

Для контролюючої особи — юридичної особи України частина скоригованого прибутку КІК збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток (пп. 39².2.2). Вибір між володінням через фізичну особу і через українську компанію — окреме рішення, яке ми розбираємо в межах міжнародного податкового структурування.

Штрафи та воєнний стан

Санкції за пунктом 120.7 ПКУ прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного року: 3 028 грн на 01.01.2025 і 3 328 грн на 01.01.2026.

Ключова норма для сьогоднішнього дня — пункт 72 підрозділу 10 розділу XX ПКУ: за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року і протягом дії воєнного стану, штрафні санкції за абзацами першим — восьмим п. 120.7 не застосовуються (це саме неподання, несвоєчасне подання, невідображення КІК і неповідомлення про частку) — за умови, що контролююча особа виконає обов’язки за ст. 39² протягом шести місяців після скасування воєнного стану. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані зі ст. 39², також не застосовується.

Два застереження. Перше: це звільнення умовне — не подасте протягом шести місяців після скасування воєнного стану, і санкції повертаються за всі роки. Друге: воно стосується штрафів, а не самого податку. Зобов’язання з ПДФО та військового збору нікуди не зникає, і пеня за несплату — це вже інший склад. Окремо для періодів 2022–2023 років діє безумовне звільнення від штрафів і пені за ст. 39², а перший звітний рік — 2022-й, звіт за який дозволялося подати разом із декларацією за 2023 рік.

Аналоги правил КІК на інших ринках

Українські правила КІК — не універсальне явище і не копія жодного іншого режиму. Якщо ви або ваш партнер є резидентом іншої юрисдикції, застосовується її власний інструмент:

• ЄС — Директива Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD), статті 7–8 «Controlled foreign company rule» і «Computation of controlled foreign company income». Важлива відмінність: за статтею 1 директива застосовується до платників корпоративного податку, тоді як українські правила поширюються і на фізичних осіб.
• Велика Британія — частина 9A Taxation (International and Other Provisions) Act 2010, CFC charge за секцією 371BC; стягується з британських компаній-резидентів.
• США — режим Subpart F: 26 U.S.C. § 951 включає частку доходу CFC до валового доходу «United States shareholder», зокрема фізичної особи.
• ОАЕ — базовий інструмент інший за природою: Федеральний декрет-закон № 47 від 2022 року запроваджує корпоративний податок зі ставкою 9% понад поріг, встановлений рішенням Кабінету. Для українського засновника, який переїжджає до Емірату, питання зміщується з КІК на податкове резидентство — доки ви залишаєтеся резидентом України, стаття 39² діє незалежно від еміратського закону.

Що це означає для вибору юрисдикції

Правила КІК не роблять іноземну компанію поганою ідеєю — вони роблять поганою ідеєю непродуману іноземну компанію. Робоча послідовність рішень:

1. Порахувати сукупний дохід усіх майбутніх КІК проти порогу 2 млн євро — це визначає, чи взагалі доведеться заглиблюватися в тести.
2. Перевірити наявність чинного договору з Україною — без нього звільнення за пп. 39².4.1 неможливе.
3. Змоделювати ефективну ставку за формулою Кодексу, а не за номінальною ставкою юрисдикції.
4. Якщо ставка нижча за 13% — забезпечити активність доходів реальними функціями, персоналом і активами, а не формулюваннями в договорі.
5. Подати повідомлення протягом 60 днів із дня набуття частки. Це найдешевший обов’язок і найдорожчий штраф.

Ми супроводжуємо цей вибір цілісно: від реєстрації компанії за кордоном і структури у Великій Британії до податкового структурування та комплаєнсу й відкриття рахунку холдинговій компанії. Про те, чому банки відмовляють структурам без економічної суті, ми писали окремо: чому іноземний банк відмовляє у відкритті рахунку.

Матеріал має загальноінформаційний характер станом на дату публікації і не є юридичною чи податковою консультацією. Застосування правил КІК залежить від структури володіння, фінансової звітності конкретної компанії та фактичних обставин.